В’ялені помідори

Що суттєво збагатить смак італійської піци, пасти, деяких салатів чи соусів, навіть риби і м’яса? Звичайно ж, в’ялені томати.

Оскільки дуже люблю італійську кухню, почала робити власні заготовки окремих її традиційних інгредієнтів. І здивувалася, чому в нашій країні, де готують так багато страв із помідорів, раніше так і не спробували їх в’ялити чи сушити. А використовували ці плоди виключно для приготування аджики, кетчупу, соку тощо і безпосереднього консервування. Адже, здавалося б, усе так просто. Можливо, цьому не сприяв помірний клімат. А, може, спекотне сонце в Італії все вирішило за людей, подарувавши їм ідею в’ялених томатів? Достеменно цього не відомо.

Та нині цей інгредієнт може бути як цілком ключовим (так приємно насолоджуватися смаком спонтанної закуски із шматочка свіжого хліба в поєднанні з вяленими помідорами), так і доповнюючим складником страв.

А приготувати його досить легко.

Для цього нам знадобиться:

1 кг помідорів,

мелена морська сіль (за смаком),

мелений чорний перець (за смаком),

прянощі (сухий орегано, базилік, чебрець, розмарин, кріп, петрушка тощо),

200-300 мл олії,

2 зубчики часнику.

Приготування

Слід узяти стиглі (але не перезрілі) м’ясисті плоди із зовсім малою кількістю насіння (я спеціально для цього придбала херсонські сливоподібні помідори (“сливка”). Пробувала робити з плодів сорту Де барао – теж непогано вийшло).

Овочі ретельно вимити, обсушити, розрізати на половинки (великі помідори – на четвертинки). Видалити з них серцевини з насінням (але не викидати – з них можна приготувати кетчуп, соус тощо).

Деко застелити пергаментним папером. Розкласти на ньому щільно одна до одної часточки томатів (під час в’ялення вони значно зменшаться за розміром). Кожну з них посолити, поперчити (хто полюбляє гостроту – можна застосувати мелений гострий перець (Чилі)), приправити прянощами, збризнути кількома краплинами олії.

Відправити деко з помідорами в духову шафу, розігріту до 60-90°C, на 3-4 години. Дверцята духовки краще відчинити, аби вологість змогла виходити, а томати – краще підв’ялитися. Варто стежити за температурою в духовці, аби помідори не пригоріли, і за їхнім станом.

Готові вони мають бути ніжними, не пересушеними, а наче злегка вологими, і гнутися, а не ламатися.

Тоді помідори вийняти з духовки й остудити.

У чисту і суху скляну банку влити пару ложок олії, всипати трохи сухих середземноморських трав і вкинути подріблений зубчик часнику. Свіжих трав краще взагалі не додавати, бо томати можуть зіпсуватися. Зверху щільно накласти (утрамбувати) часточки помідорів, заповнивши ними десь 1/3 посудини. Залити їх олією і приправити прянощами та часником. Так чергувати шари, поки банка не наповниться.

Томати мають бути повністю покриті олією, інакше вони зіпсуються.

Закрити банку кришкою і покласти в холодильник або підвал, аби вони увібрали в себе аромати спецій і просочилися олією.

Можете їх так споживати або ж удаватися до гастрономічних експериментів.

У будь-якому разі смачного!